Стандартна ситуація коли дитячий педіатр. після підтвердження у дитини вторинної лактазної недостатності, рекомендує здати аналізи на целіакію. Чому так? Адже дитина не має характерних симптомів целіакії. Який зв'язок між алергією на глютен та непереносимістю лактози? Чи це нова мода наших лікарів – виписувати якнайбільше напрямків на дорогу діагностику?

Відповідь на ці питання одне – целіакія дуже часто носить прихований характер і може протікати довгі роки непоміченою, а вторинна лактазна недостатність у дитини на 75% є наслідком целіакії.

Давайте розглянемо питання предметніше!

При прихованій целіакії відбувається поступова атрофія слизової оболонки кишківника. Поверхневий шар, який повинен виробляти фермент лактази, відмирає та відшаровується. Так як у раціоні дитини є багато продуктів, які містять одночасно і лактозу та глютен (каші, булочки, печиво, цукерки) ми помічаємо лише характерні ознаки лактазної недостатності: здуття живота, бурчання, часті випорожнення. Хоча головна причина поганого травлення – целіакія.

Як показує практика (після підтвердженого діагнозу «целіакія») безглютенова дієта, яка суворо дотримувалася 2,5 року, відновлює слизову оболонку кишечника і фермент лактази починає знову вироблятися. Вторинна лактазна недостатність проходить сама собою. Дитина знову чудово засвоює молочні продукти.

Тому навіть якщо у дитини з лактазною недостатністю немає очевидної непереносимості глютена, потрібно перестрахуватися і здати аналізи на целіакію. Своєчасне визначення головної причини поганого травлення та перехід на безглютенове харчування допоможе швидше покращити ендоскопічну картину, та поверне дитині здатність засвоювати молочні продукти.